День в історії: Острів Святої Олени і швидка заморозка

Опубликованно 12.07.2019 01:18

Острів Святої Єлени

Існуючи як держава з 1143 року, Португалія завжди була звернена до моря. Здавна найважливішими промислами були рибальство і торговельне мореплавство. Інтерес до досліджень разом з розвитком технологій в мореплаванні породили Португальську експансію і великі географічні відкриття.

Одним з таких першовідкривачів був іспанський мореплавець Жуан та Нова, що перебуває на службі у португальців. В 1501 році, слідуючи з Португалії до Індії на чолі флотилії з 4 кораблів, він відкрив в Атлантичному океані острів Вознесіння, а на зворотному шляху – ще один невеликий острів.

Цей острів в Південній Атлантиці був відкритий так Нова 21 травня 1502 року, в день Святої Олени, звідси і назва острова. Острів Святої Єлени (англ. Saint Helena) – вулканічний острів в південній частині Атлантичного океану, в 1900 км на захід від Південної Африки і площею 122 кв. км. Острів довго залишався невідомим іншим європейцям, аж до 1588 року, коли його відвідав англійський капітан Кавендіш на зворотному шляху з свого кругосвітнього плавання. Заселення острова почалося ще пізніше – тільки в середині 17 століття, коли голландці заснували тут першу колонію. За переказами, острів Святої Єлени є першим пунктом у південній півкулі, де почалася європейська колонізація.

Цей острів став стратегічно важливим об'єктом, так як служив пунктом постачання водою і продовольством морських суден на шляху в Індію. У 17 столітті їм недовгий час володіли голландці, але в запеклій боротьбі за володіння островами Англія здобула перемогу, і в 1659 році острів перейшов Ост-Індської компанії, яка володіла ним до 1834 року, після чого острів став колонією Великобританії.

Але особливо відомий острів Святої Олени, як місце заслання Наполеона Бонапарта в 1815-1821 роках, коли англійське уряд тримав тут його в полоні, тут же він і помер в 1821 році.

Тепер острів належить безпосередньо англійській короні. За конституцією 1967 року острів Святої Олени отримав обмежене самоврядування. Головою органів управління є англійська губернатор, який безпосередньо керує діяльністю Законодавчого і Виконавчого рад. В склад Законодавчого ради крім губернатора призначаються урядовий секретар і скарбник, а 12 членів ради обираються населенням. Виконавчий рада виконує функції уряду.

Основне заняття населення острова – сільське господарство і рибальство. Зовнішня торгівля ведеться тільки з Великобританією і США. Острову Святої Єлени виявляється значна фінансова допомога з боку метрополії. Населення острова – близько 4,5 тисяч жителів (2016), в основному мулати — нащадки англійських та португальських емігрантів, засланців буров, африканських рабів, робітників з Китаю та Індії.

День народження Коріоліса

Гаспар-Гюстав Кориолис народився в Парижі 21 травня 1792 року. Закінчив Політехнічну школу, а потім, в 1812 році, Школу мостів і доріг. Якийсь час працював на будівництвах.

З 1816 року почав викладати в Політехнічній школі, де незабаром став професором, а потім і директором навчальної частини школи. У 1836 році Гаспар-Гюстав Кориолис стає членом Паризької Академії Наук.

Кориолис дав остаточну формулювання теорії відносного руху, ввівши поняття про так званих «силі Коріоліса» і «прискорення Коріоліса». Також відомий науковими розробками про прискореннях в абсолютному і відносному рухах, які згодом будуть названі теорема Коріоліса. Відкрив явище повзучості.

Найпростіший приклад використання сили Коріоліса — це ефект прискорення кручення танцюристів. Щоб прискорити своє обертання, людина може почати крутитися з широко розведеними в сторони руками, а потім вже в процесі — різко притиснути руки до тулуба, що викличе збільшення кругової швидкості (відповідно до закону збереження моменту імпульсу).

Ефект сили Коріоліса проявиться в тому, що для такого руху руками доведеться прикладати зусилля не тільки по напрямку до тіла, але і в напрямку обертання. При цьому виникає відчуття, що руки відштовхуються від чогось, при цьому ще більше прискорюючись.

Важливе значення мали роботи Коріоліса, присвячені розрахунку дії машин, зіткненню пружних куль і інші розробки.

Помер Гаспар-Гюстав Кориолис 19 вересня 1843 року в Парижі.

Глибока заморозка

Винахідником технології глибокої заморозки вважається Кларенс Франк Бердсай II. Бердсай почав свою кар'єру в якості таксидерміста.

З 1912 по 1915 рік він перебував Ньюфаундленді, де став цікавитися збереженням їжі шляхом заморожування, особливо швидкої заморожуванням. У -40 °C він виявив, що риба, яку він спіймав, замерзла майже миттєво, і, коли відтанула, була на смак свіжої. Він зрозумів, що заморожені морепродукти, що продавалися в Нью-Йорку, були більш низької якості заморозки, ніж ця риба.

У 1922 році Бердсай провів ряд експериментів, а потім заснував свою власну компанію Birdseye Seafoods Inc. У 1924 році його компанія збанкрутувала через відсутність інтересу споживачів. У тому ж році він розробив абсолютно новий процес швидкого заморожування і створив нову компанію: General Corporation Seafood.

У 1925 році Бердсай застосував глибоку заморозку для збереження продуктів, що пройшли попередньо кулінарну обробку.

Нагадаємо, днем раніше ми згадували смерть Колумба і перший атлас.

Хочете знати важливі та актуальні новини раніше за всіх? Підписуйтесь на сторінку Bigmir)net на Facebook: facebook.com/bigmir.net.

Категория: Обо всем