День в історії: Перша газета і відкриття ДНК

Опубликованно 08.08.2019 01:21

Перша газета

Історики вважають, що попередники газет з'явилися ще в епоху античності в Стародавньому Римі. Це були дерев'яні дощечки, на яких від руки переписували хроніку подій, що відбулися в місті і світі. Вони називалися «Щоденні справи римського народу» і вивішувалися на площах, а політикам і знатним городянам доставлялися особисто. Ці зведення мали неофіційний характер, поки Юлій Цезар не розпорядився в обов'язковому порядку поширювати звіти про роботу сенату, донесення полководців тощо.

Протягом наступних століть формат новинних видань мало чим змінився, аж до винаходу в Німеччині у 1450-х роках друкарського преса, дозволив розмножувати текст, не вдаючись до послуг переписувачів. Але ці видання в зв'язку з нерозвиненістю друкованих технологій залишалися досить дорогим атрибутом життя аристократії і заможних торговців.

Свій сучасний вигляд газети почали набувати на початку 17 століття, але ще не мали цієї назви.

30 травня 1631 року був виданий перший номер офіційної французької газети «La Gazette». Її видавцем став дворянин Т. Ренодо, отримав патент на поширення новин по території Франції, а сама назва походить від найменування дрібної італійської монети (gazetta), якою платили венеціанці в 16 столітті за рукописний листок новин. Ось так з легкої руки Ренодо слово «газета» і увійшло в побут, залишившись у багатьох європейських мовах для позначення періодичного новинного друкованого видання.

Значення «La Gazette» для розвитку цього типу ЗМІ було особливо велике ще і тим, що Ренодо придумав надзвичайно важливе нововведення – у газеті на платній основі стали розміщувати приватні оголошення, тобто рекламу.

Лише на 19 століття припав справжній світовий бум газетної справи. Саме тоді в газети змістився центр політичного і суспільного життя багатьох країн Європи.

У 20 столітті газети продовжували успішно жити і розвиватися, але поступово видозмінювались у зв'язку з появою нових електронних ЗМІ – радіо, телебачення та Інтернет, винаходячи нові форми подачі матеріалів і залучення читачів та рекламодавців.

Винахід телеграфон

Принцип магнітного запису був продемонстрований датським інженером Вальдемаром Поульсеном на початку 1898 року. Перший прилад називався телеграфоном і використовував металеву (сталеву) дріт в якості носія. Сучасні магнітофони використовують більш зручні та надійні магнітні стрічки, але базовий принцип аналогової запису звуку не змінився: з підсилювача сигнал подається на записуючу голівку, вздовж якої з постійною швидкістю переміщається носій (стрічка або дріт), в результаті чого носій намагнічується відповідно звуковому сигналу. При відтворенні звуку носій з тією ж швидкістю простягається вздовж відтворюючої голівки, індукуючи в ній слабкий електричний сигнал, який після підсилення подається на гучномовець.

Патент на телеграфон Поульсен отримав в 1898 році. Підсилювачів звуку тоді ще не було, тому звук був дуже слабким і його можна було слухати тільки в навушниках.

30 травня 1900 року на Всесвітній виставці в Парижі Поульсен представив винайдений ним прилад — телеграфон.

У 1908 році Поульсен розробив вдосконалений варіант дугового передавача, названого його ім'ям.

Запропонована структура ДНК

У 1953 році в журналі Nature була опублікована стаття Джеймса Уотсона і Френсіса Кріка, в якій вони запропонували структурну модель ДНК — подвійну спіраль.

Пізніше Крику, Уотсона і Вілкінса номінували на Нобелівську премію 1962 року по Фізіології і Медицині. Серед них була і Розалінда Франклін, чия фотографія 51 доводила, що ДНК — це молекула з подвійною спіраллю, а не з потрійною як думав Полінг.

Нагадаємо, днем раніше ми згадували Підкорення Евересту і підтвердження теорії відносності.

Хочете знати важливі та актуальні новини раніше за всіх? Підписуйтесь на сторінку Bigmir)net на Facebook: facebook.com/bigmir.net.

Категория: Обо всем