День в історії: Свято Матері-Землі і народження творця атомної бомби

Опубликованно 14.08.2019 05:51

Міжнародний день Матері-Землі

Щороку 22 квітня відзначається не просто велике, а воістину глобальне свято — Міжнародний день Матері-Землі (International Mother Earth Day) — день нашого спільного затишного дому.

Свято було засновано на 63-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у 2009 році (резолюцією № A/RES/63/278, співавторами якої виступили понад 50 держав-членів ООН) і відзначається, починаючи з 2010 року, 22 квітня.

Голова 63-ї сесії Генеральної Асамблеї Мігель д'еското Брокман заявив, що проголошення в резолюції цього Міжнародного дня є визнанням того, що Земля і її екосистеми є нашим домом, забезпечують людству життя, а також підтвердженням зобов'язань, прийнятих на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році. Тому для досягнення справедливого балансу між економічними, соціальними та екологічними потребами нинішнього і майбутніх поколінь необхідно сприяти гармонії з природою і планетою Земля.

У резолюції також зазначається, що термін «Мати-Земля» загальноприйнятий у багатьох країнах, що він відображає залежність між планетою, її екосистемами і людиною. Пропонуючи всім державам-членам ООН, міжнародним і неурядовим організаціям відзначати Міжнародний день Матері-Землі», Генеральна Асамблея звертає увагу на те, що це свято вже щорічно відзначається в багатьох країнах.

У північній півкулі День Землі відзначається навесні, а в Південній півкулі — восени. Основною метою цієї всесвітньої акції є привернення уваги суспільства і кожної людини планети до проблем Землі, до проблем її навколишнього середовища, і дає можливість дізнатися про тих важких завданнях, які стоять перед людством для збереження планети.

Традиція відзначати 22 квітня День Землі зародилася в США в 1970 році, в 1990 році цей день став міжнародною акцією. У Росії його відзначають з 1992 року. Причому кожен рік цей День присвячений певній темі. А в 2016 році святкування Дня землі співпало з церемонією підписання Паризького угоди по клімату, яке було прийнято усіма 196 сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 12 грудня 2015 року в Парижі. В рамках цієї угоди країни домовилися спільними зусиллями обмежити зростання глобальної середньої температури до показника менше 2 градусів, а з урахуванням серйозних наслідків, прагнути до показника 1,5 градуса.

Перший пароплав, що перетнув Атлантичний океан без зупинки

22 квітня 1838 року в Санді-Хук, бухті американського штату Нью-Джерсі, кинуло якір англійське поштово-пасажирське судно «Сіріус». Воно вийшло з ірландського міста Куїнстаун 4 квітня.

Примітний цей факт тим, що «Сіріус» був першим пароплавом, перетнув Атлантичний океан без зупинки. Плавання зайняло 18 діб та 10 годин.

Однак самим першим судном, яке здолало Атлантику виключно на паровому ходу, був корабель «Радамантус», що також належав англійцям. Сталося це шістьма роками раніше. Але на відміну від «Сіріуса» «Радамантусу» довелося зупинятися по дорозі кілька разів для очищення парових котлів від відкладень морської солі.

День народження Роберта Оппенгеймера

Юліус Роберт Оппенгеймер народився в Нью-Йорку 22 квітня 1904 року. В 1925 році закінчив Гарвардський університет, був прийнятий в Кембріджський університет і працював у Кавендишській лабораторії під керівництвом Резерфорда. У 1926 році був запрошений М. Борном в Геттінгенському університеті, де в 1927 році захистив докторську дисертацію.

У 1928 році Оппенгеймер працював в Цюріхському і Лейденському університетах. У тому ж році повернувся в США. З 1929 по 1947 роки він викладав у Каліфорнійському університеті та Каліфорнійському технологічному інституті.

З 1939 по 1945 рік Джуліус Оппенгеймер активно брав участь у роботах по створенню атомної бомби в рамках Манхеттенського проекту, очолюючи спеціально створену для цього Лос-Аламосскую лабораторію. Протягом наступних семи років був радником уряду США з питань атомної політики, з 1947 по 1952 роки очолював генеральний консультативний комітет Комісії з атомної енергії США.

У 1947-1966 роках Оппенгеймер – директор Інституту фундаментальних досліджень у Принстоні (штат Нью-Джерсі). У 1954 році за виступ проти створення водневої бомби і за використання атомної енергії лише в мирних цілях він був знятий з усіх посад, пов'язаних з проведенням секретних робіт, і звинувачений у «нелояльності».

«Справа Оппенгеймера» викликало великі суперечки. Багато хто з прихильників вченого сприйняли як реабілітацію присудження Оппенгеймеру через 9 років, в 1963 році, премії Е. Фермі, заснованої Комісією з атомної енергії США, «в знак визнання його видатного внеску в теоретичну фізику, а також за наукове та адміністративне керівництво роботами по створенню атомної бомби і за активну діяльність в області використання атомної енергії в мирних цілях».

Оппенгеймер відомий не тільки як творець американської атомної бомби. Йому належать багато роботи по квантовій механіці, теорії відносності, фізики елементарних частинок, теоретичної астрофізики.

Він автор низки популярних книг, у тому числі – «Наука і буденне пізнання» (1954), «Відкритий розум» (1955), «Деякі міркування про науки і культури» (1960).

Помер Юліус Роберт Оппенгеймер в Прінстоні 18 лютого 1967 року.

Нагадаємо, днем раніше ми згадували другу посадку на Місяць і радіацію на орбіті.

Хочете знати важливі та актуальні новини раніше за всіх? Підписуйтесь на сторінку Bigmir)net на Facebook: facebook.com/bigmir.net.

Категория: Обо всем