"Три посилки в одні руки": як поштовики об'єдналися проти держави


Опубликованно 08.02.2018 01:42

7 грудня Верховна Рада внесла поправки в Податковий кодекс. Серед низки змін український парламент схвалив і запровадження норми обмеження на безмитне ввезення фізичними особами товарів в Україну. Зокрема, згідно з прийнятим законом українці зможуть протягом місяця отримувати тільки три посилки з товарами з-за кордону вартістю до 150 євро кожна, без сплати податків. Четверта посилка і наступні будуть підлягати оподаткуванню. Для порівняння — зараз фізособа протягом місяця може безмитно ввозити необмежену кількість посилок вартістю до 150 євро.

Нова норма може торкнутися 3,5 млн українських громадян. Саме стільки людей, за даними Української асоціації директ-маркетингу, здійснюють покупки онлайн, в тому числі замовляючи посилки з-за кордону.

В ході прес-конференції в четвер, 14 грудня, ключові гравці ринку представили свою реакцію на прийнятий Радою закон, однозначно розкритикувавши його.

Що не так з законом?

"Цей закон неможливо технічно впровадити. Припустимо, ми і "Нова пошта" доставляють товари одній людині, дві посилки у них, дві посилки у нас. Як буде визначатися, яка з них четверта? Та, яка 27 євро або та, яка 5? ", — обурився в. о. генерального директора "Укрпошти" Ігор Смілянський. Він також додав, що при прийнятті цієї норми не було підраховано, скільки державний бюджет хоче отримати додаткових доходів, і скільки коштів на імплементацію цієї норми потрібно буде вкласти.

В цілому позицію "Укрпошти" підтримує і її головний конкурент — "Нова пошта". На думку Інни Хомич, директора з правових питань компанії, проблема виникне і з боку адміністрування податку. "У проголосованому варіанті система працювати не може. Не визначено, хто і в якому вигляді буде стягувати податок, хто несе за це відповідальність — одержувач або оператор поштового зв'язку. ПДВ потрібно буде оплачувати при ввезенні чи після?", — окреслила коло проблем менеджер компанії. Зокрема, імплементація закону потребуватиме інтегрувати базу Державної фіскальної служби з базою експрес-перевізників, проте остання в Україні відсутня. В країні існує лише реєстр поштових операторів, який веде НКРЗІ, проте учасників ринку, які займаються міжнародною доставкою набагато більше, ніж у цьому реєстрі.

Крім того, розраховувати поштові відправлення закон передбачає за ідентифікаційним кодом. "А як бути з особами без громадянства чи іноземними громадянами, які на законних підставах перебувають в Україні? Ми повинні відмовити їм у сервісі? Це незаконно", — зазначає Хомич.

Ще одним негативним фактором в реалізації закону поштовики бачать збільшення витрат на утримання інформаційної бази даних, яка дозволить ідентифікувати кожного одержувача як з боку ГФС і митниці, так і з боку компаній. "Потрібна ІТ-система, потрібні фахівці, які будуть обслуговувати систему. Це може позначитися на тарифах", — підкреслює менеджер "Нової пошти".

Як вважають гравці ринку, зросте навантаження і на митницю, якій доведеться істотно збільшувати штат персоналу.

Кому вигідно прийняття закону?

Незважаючи на те, що метою прийняття нового закону було наповнення державного бюджету, учасники ринку вважають, що норми про обмеження у посилках були пролобійовані зацікавленими сторонами. Так, на ринку припускають, що даний закон був прийнятий в підтримку офлайнового рітейлу і є пресингом на ринок електронної комерції.

Народний депутат Борислав Береза, у свою чергу, вважає, що закон прямо лобіює інтереси кількох великих інтернет-ритейлерів, однак назвати кого саме, він відмовився. Депутат також додав, що через комітет по протидії корупції закон не проходив, а багато депутатів навіть не знали, що голосують за цю норму.

До чого призведе реалізація норм закону?

Поштові оператори єдині в думці, що такі зміни до пересилання міжнародних відправлень приведуть до розширення різноманітних тіньових моделей доставки товарів. "Як результат ця законодавча ініціатива не створить додаткових надходжень в бюджет, однак призведе до розвитку нелегальних способів доставки", — наголошується у спільній заяві учасників ринку.

Крім того, закон може суттєво зашкодити іміджу України на міжнародній арені та іміджу влади серед населення, "тому що на сьогоднішній момент вільна транскордонна інтернет-торгівля є активним світовим трендом і здобуває велику популярність серед українців".

Зміни до Податкового кодексу були прийняті, однак поки не підписані президентом. Поштово-логістичні оператори, у тому числі "Укрпошта", "Нова пошта", "Інтайм", "ТММ Експрес", Aramex (ТОВ "Міжнародний Експрес"), Meest Group, Delievery Group, а також Українська асоціація директ маркетингу (УАДМ) підписали спільне звернення до Петра Порошенка з проханням ветувати цей закон і відправити його на доопрацювання в профільний комітет Верховної Ради. Тепер м'яч на стороні президента.



Категория: Автотехника